Яким я хочу бачити своє місто

Виховуючи любов до художнього слова та колиски  дитинства – рідної Миронівки,  здобувачі освіти НВК узяли активну участь  у конкурсі творчих робіт «Яким я хочу бачити своє місто». Організатором його стала Миронівська ОТГ. 51 учень виявив бажання висловити свої дитячі думки-зізнання, мрії, щирі почуття в письмовій формі. Найактивнішими учасниками були здобувачі освіти школи І ступеня, особливо учнівські колективи 3-А та 4-Б  класів. Усі творчі доробки юних обдарувань тепер будуть брати участь у ІІ етапі конкурсу. Бажаємо здобувачам освіти лише перемоги!  

Перлинки дитячої творчості
Щоб побачити зміни у місті – треба не просто мріяти, а й діяти. Адже вони починаються з кожного з нас! Я, як представниця молодого покоління, уявляю своє місто сучасним, стильним, адже тут живе найкраща молодь, яка має всі можливості для особистого розвитку. У нових спортивних залах та стадіонах «народжуються» відомі спортсмени, у школі мистецтв –  співаки, музиканти, танцюристи, художники, скульптори, працюють різні гуртки, любителі поплавати відвідують басейн. Відпочити від напруженого дня можна в новому кінотеатрі, переглянувши улюблений фільм зі спецефектами.
Софія Хмельницька, 9-Б клас

 Я мрію про доступне, сучасне європейське житло. Щоб у Миронівці побудували багато нових житлових комплексів для молодих сімей, де немає місця для самотності. Кожен день там  був би особливий: тут сусіди стають хорошими друзями, веселяться й активно проводять час на свіжому повітрі, живуть у комфорті та гармонії. На території комплексу була б багата анімаційна програма для дітей та дорослих, спільні свята і заходи для власників квартир. Усе це створюватиме неповторну атмосферу, у якій хочеться жити і виховувати дітей на радість усім.
А ще у місті моєму  немає будинків для дітей-сиріт та інтернатів для людей похилого віку!  Просто для тих, кого спіткало горе-лихо,  знайшлося місце з добрій миронівській родині: діток зігрівають теплом і любов’ю прийомні сім’ї, а старенькі діляться мудрістю з небайдужими, великосердними, тими, хто створив їм нові затишні гніздечка. Мої миронівчани – милосердні, співчутливі, щирі, приємні люди. Вони чужий біль сприймають як власний. Тож  земляки стали ініціаторами у придбанні спецавтобуса для людей з інвалідністю, адже їх  пересування обмежене вулицями нашого міста. А й вони також хочуть бачити всю красу моєї рідної Миронівки!
Арина Делідон, 8-Б клас

Добре, що в Миронівці влітку дітлахам є де гратися. Але хотілося б, щоб і взимку діти та дорослі мали змогу проводити своє дозвілля весело і з користю. Варто було б побудувати розважальні центри із льодовою ареною, щоб можна було покататися на ковзанах, і з новим сучасним кінотеатром, щоб дивитися кіно чи мультфільми, відвідати басейн або пограти в більярд чи боулінг.
Аліса Вожакова, 6-Б клас

Дуже приємно спостерігати, як з`являються нові парки, місця для відпочинку та зелені зони у центрі міста. Але я живу на провулку Канівський, це окраїна, де поблизу немає, на жаль, жодного дитячого майданчика чи місця для дозвілля у вільний час.  Розмірковуючи про нове щасливе майбутнє міста, інколи думаю про непрацюючі заводи, які могли б покращити добробут миронівчан. А це були б і нові  робочі місця, і прибуток у місцевий бюджет, і  найголовніше – поступовий розквіт  рідної Миронівки.
Аліна Пєшкова, 6-Б клас

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *