24 листопада учителі  ліцею  Сергій Іванович  Гуленко та  Володимир Михайлович Кутовий організували зустріч  здобувачів освіти осередку для викладання захисту України  із ветераном  війни Юрієм Коропом, координатором  із взаємодії з військовими та ветеранами БФ «МХП -Громаді»; фахівчинями  із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб ветеранського простору «Ветепан Pro» КУ  «Миронівський центр надання соціальних послуг» Аллою Дмитренко та  Людмилою  Шустовіцькою.  Юрій Короп повідав учням, що на відміну від традиційного уявлення про ветерана як “учасника минулого”, ветеран Війни за незалежність  – це учасник теперішнього. Його досвід не завершується демобілізацією. Він несе в собі системні знання про нову форму конфлікту – багатодоменну, де реальний і віртуальний фронти злиті воєдино. Виступаючі А. Дмитренко та  Л. Шустовіцька пояснили здобувачам освіти, як рішення в соцмережах можуть коштувати життів, як інформаційний вкид паралізує тил, як точність дронів чи цифрових карт змінює тактику бою. Лектори акцентували, що цей досвід є унікальним і сьогодні спілкування з носієм такого досвіду є важливою складовою у підготовці до національного спротиву.

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. Та саме Джеймсу Мейсу, досліднику Голодомору, належить ініціатива вшанування жертв голодоморів запалюванням свічки на підвіконні. «Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: у національний день пам’яті жертв 1933-го (четвертої суботи листопада) визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих. Це було б гідною відповіддю на слова о. Олександра Биковця, який став священиком в Америці: «…Усі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже? .. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?» Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю!» – Джеймс Мейс, газета «День», 18 лютого 2003 року. Тепер це усталена в суспільстві практика – щороку в четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер із голоду, українці по всьому світу запалюють свічки. Цього року 22 листопада о 16-й годині Україна схилила голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалили свічки і лампадки. Педагоги та здобувачі освіти ліцею №2 разом зі своїми рідними приєдналися до Міжнародної акції «Запали свічку пам’яті».<

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947. Цій даті  в 11-Б класі (класний керівник К. Ю. Радченко) відбулася година вічної пам’яті мільйонам невинних жертв Голодомору.  Ми пам’ятаємо. Ми не забудемо.  #Голодомор #МиПамЯтаємо

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня учні 2-Б класу (класний керівник Л. П. Тарасенко)  з’ясували важливість  цінностей,  які відстоювали учасники українських революцій, та за які сьогодні воюють захисники й захисниці в російсько-українській війні, а саме: незалежність та територіальну цілісність, волю, соборність, гідність України та українців.

20 листопада, коли Україна вшановує жертв трьох  Голодоморів, для здобувачів освіти 10-Б класу (класний керівник Л. В. Панченко) відбувся захід, приурочений трагедії. Учні опрацювали відеоматеріали: презентацію, навчальне відео “Пам’ятаємо…” У суботу, о 16.00,  долучилися до акції “Запали свічку Пам’яті”.

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Свято покликане утверджувати в Україні ідеали свободи та демократії.  Воно слугує для збереження та донесення до майбутніх поколінь об’єктивної інформації про ключові події початку XXI століття. Учні 5-Б класу разом із класним керівником Курінною В.В. цього дня вшанували громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав, свобод і національних інтересів держави. 

21 листопада у 4-Б класі (класний керівник Л. В. Чемерис) до Дня Гідності та Свободи пройшла година спілкування «Вільні творити майбутнє». Під час цього заходу учні переглянули відео, яке відображало події того часу, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та виготовили символічних Янголів пам’яті. День Гідності та Свободи – це важливий день для кожного українця, який нагадує про велич нашої боротьби за свободу, незалежність і право жити гідно.

У 6-Б класі (класний керівник В. І. Зозуля) відбувся урок громадянськості, присвячений Дню Гідності та Свободи, який останнім часом  має особливе значення, адже Україна продовжує героїчну боротьбу за незалежність і державність. Помаранчева революція та Революція Гідності стали основою для формування нації, яка нині гідно протистоїть агресії, захищаючи не лише власну свободу, але й європейську демократію. Шестикласники свідомі того, що цей день – нагадування про важливість єдності, солідарності та готовності захищати свободу. А ще він демонструє, що український народ здатний зберігати власну гідність і протистояти викликам будь-якої складності.

Нещодавно в 3-Б класі (класний керівник А. П. Грабар) відбулася  година спілкування “Гідність та свобода –  вогонь, що не згасає”, присвячена Дню Гідності та Свободи. Це день, коли вся країна вшановує незламність, єдність і силу українського народу. Для третьокласників це стало не просто тематичним уроком, а щирою зустріччю з важливими цінностями, що формують громадянську свідомість.

21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи. З нагоди цього свята в 2-А класі відбулася година спілкування «Українець – це вільна людина з гідністю в серці». Класний керівник М. І. Міщенко обговорила з учнями цінності, які відстоювали учасники українських революцій, та за які сьогодні воюють захисники й захисниці у російсько-українській війні, а саме: незалежність та територіальну цілісність, волю, соборність, гідність України та українців. Низький уклін усім захисникам української державності, які назавжди залишаться в пам’яті народу та будуть гідним прикладом для майбутніх поколінь!

20 листопада учні 8-Б, 9-А, 9-Б та 11-А мали унікальну можливість зустрітися зі справжнім героєм нашого часу – офіцером  відділу ЦВС 3-ого відділу Обухівського РТЦК та СП Брухом О.В. Олександр Васильович  багато розповідав про життя своїх побратимів на фронті, ділився історіями, які чуттєвими бойовими історіями.  Він повідав про на нелегке і водночас героїчне життя українських захисників, які кожного дня ризикують життям заради нашого спокою і свободи. Ці розповіді глибоко вразили всіх присутніх та викликали щиру вдячність у серцях учнів. Діти потиснули руку захиснику та  висловила безмежну вдячність гостю за його героїзм.  Ця зустріч дала учням глибоке розуміння того, яку ціну платять наші військові за  мирне життя і можливість вчитися у рідних стінах. Вони усвідомили важливість підтримки захисників, і їхня активна участь у благодійних заходах — це маленький, але щирий внесок у нашу спільну перемогу.

У переддень відзначення Дня гідності і свободи в 1-Б класі  (класний керівник Т. Г. Приймаченко) було проведено годину спілкування «Ми вільні творити майбутнє». Діти переглянули відеоматеріали про історію виникнення цього свята, узяли участь у квест-грі,  присвячені цій події, зробили поробку «Діти – майбутні творці вільної України».

Сьогодні в Україні кожен день – це боротьба за незалежність та право на світле майбутнє. В умовах війни освіта стає особливо важливою, адже це один із інструментів, що допомагає будувати сильну й вільну державу. Саме завдяки нашим захисникам ми маємо можливість навчатися, розвиватися та планувати завтрашній день, знаючи, що нас оберігають ті, хто стоїть на передовій. Учні 11-А класу  мали приємну нагоду поспілкуватися із захисником України Манучаровим Владиславом Ігорьовичем.  Військовий розповів старшокласникам про те, де довелося служити останнім часом, а ще він повідав  багато  про життя своїх побратимів на фронті, ділився історіями, які доводили до сліз. Він розплющив учням очі на нелегке та водночас героїчне життя українських захисників, які кожного дня ризикують собою заради нашого спокою і свободи. Ці оповіді глибоко вразили всіх присутніх та викликали щиру вдячність у серцях учнів.  Організували цей урок мужності учителі захисту України С. І. Гуленко та В. М. Кутовий.  

До Дня української писемності та мови учні 5-11 класів взяли участь у презентації мотиваційних відеороликів про рідне слово. Кожен мовний продукт  27 жовтня змогли  переглянути всі ліцеїсти та педагоги, адже відеотрансляція відбувалася протягом дня у фоє закладу. А от учнівські колективи 6-А та 8-Б класів виявили бажання взяти участь і в обласному онлайн-флешмобі «Мова – ДНК нації», який цьогоріч започаткував  КНЗ КОР «КОІПОПК» (номінація «Мовні відеопроєкти»)

  https://www.facebook.com/reel/1490084028881248/?app=fbl

Під таким гаслом на День української писемності пройшла гра між командами “Жовто-сині віртуози” (9-А клас) та “Мовна хвиля” (9-Б клас), яку провела учитель української мови та літератури Лобас Н.М.  Учні змагались у різних конкурсах: “Антисуржик”,  “Анаграми”, “Машина часу”, “Правопис”, “Обмін”, “Хто я?”. Під час гри дев’ятикласники переконались, що українська мова – це не просто засіб спілкування, а основа національної ідентичності, що об’єднує покоління, тому треба так ревно берегти й плекати кожне рідне слово.

З метою відзначення Дня української писемності та  мови учні 5-Б класу брали участь у цікавій і захопливій квест-грі «Подорож океаном рідної мови». На них чекали запитання з української мови та літератури: завдання на знання лексикології, фразеології, морфології, усної народної творчості. Під час гри діти розширили свої знання не лише з української мови, а й навчилися працювати згуртовано, відповідати за спільну справу. Учні залишилися задоволені атмосферою гри. Підготувала й провела захід Курінна Вікторія Вікторівна, учитель української мови та літератури.

З метою відзначення Дня української писемності здобувачі освіти 1-Б класу взяли участь у захоплюючій грі ’’Нас єднає мова’’. Діти із задоволенням виконували різні завдання конкурсу. Учні залишилися задоволеними атмосферою гри, вчилися працювати згуртовано. Також переглянули відеоматеріали про виникнення української писемності.

27 жовтня 2025 року педагоги та учні ліцею №2 долучилися до написання радіодиктанту національної єдності 2025. І хоч це був перший день осінніх канікул для здобувачів освіти, а для всіх педагогів нібито  звичайний робочий день, але все було урочисто, святково. У День української писемності та мови всі згодилися висловити свою громадянську позицію – пошанувати рідне слово та  заявити, що ми українці, ми – єдина та нескорена нація, незнищена ніким і ніколи! Цьогоріч авторкою тексту «Треба жити!» стала письменниця Євгенія Кузнєцова, начитувала ж його акторка Наталія Сумська. Текст під такою назвою закликав українців продовжувати жити попри всі незгоди та страждання, які наразі переживаємо. А ще – насолоджуватися приємними моментами сьогодення й дозволяти собі переживати власні емоції. Перше речення диктанту відсилається до п’єси Леся Подерв’янського, але з певними, притаманними Євгенії Кузнєцовій, змінами: «Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона».

27 жовтня наша країна святкує День української писемності та мови. До цього свята долучилися і здобувачі освіти 2-А класу, здійснивши подорож до країни Писемності і Мови. Марина Іванівна Міщенко підготувала цікаві факти про українську мову. Діти із задоволенням пояснювали прислів’я, приказки, відгадували загадки, розв’язували ребуси та виконували різні завдання конкурсу.

Вітання від учнів 7-Б класу (класний керівник Харченко А.В.)

Урок «Горнятко рідного слова», присвячений Дню української писемності та мови, подарував учням 7-Б класу нові враження і відкриття. Діти разом із вчителем української мови та літератури Курінною В.В. пригадали трохи історії – щоб пам’ятати, звідки ми; дрібку орфографії – щоб бути грамотними; додали крихту гумору і гри – щоб мова була легкою та сучасною; щіпку поезії і творчості – щоб серце відчуло красу; і, звісно, тепло підтримки – щоб зрозуміти: мова об’єднує, додає сили та надихає.

01 жовтня класний керівник 1-Б класу Т.Г. Приймаченко запропонувала учням  переглянути відеофільм про мужніх та сильних духом українських захисників та захисниць, адже це вони сьогодні дають нам можливість навчатися та жити. А ще першокласники в дарунок батькам зробили вітальні листівки.