2. Сторінки роду свого знати і свято їх оберігати.
3. Моя рідна школа – святиня моя.
4. Людей буду я любити, добро і ласку їм чинити.
5. Я буду гідним нащадком роду свого і матері Землі.
Ти – дитина землі, що зветься Україна. Україна єдина в нас, як мати.
Україна – це:
* твоя рідна мова, якої навчили тебе мама і тато;
* твоє рідне село;
* шкільні друзі і твоя вчителька;
* пісні, жартівливі і тужливі;
* казки, які розповідає бабуся;
* тихі води і ясні зорі;
* чисте небо і лани золотої пшениці.
Щастя
Якось ішли шляхом три підлітки, а за ними – хлопченя дошкільного віку.
Йшли-йшли і раптом бачать – яма. А в тій ямі дивна кругла істота сидить.
– Ти хто? – питають її.
– Я ваше Щастя. Чого ви найбільше бажаєте?
Один хлопець каже:
– Хочу бути в школі відмінником.
– Хай буде по-твоєму, – відповідає Щастя й подає щоденник з відмінними оцінками.
Другий каже:
– Хочу багато грошей мати.
– І це можливо, – відповідає Щастя й подає повний гаманець.
– А я сильним хочу бути! – каже третій.
– Теж допоможу, – відповідає Щастя й подає йому гантелі.
– А тобі що, малюче? – питає найменшого. – Зроблю все, чого побажаєш.
– Ти… якщо й далі будеш сидіти в ямі, то застудишся? Давай руку, я тебе витягну!
Розсміялося Щастя, вибралося з ями й слідом за хлопченям покотилось.
– готовність допомагати найменшим, найбеззахиснішим – дітям, створювати умови для їхньої радості, переживати їхні страждання, замінювати їм у разі необхідності батька і матір, сестру і брата;
– надання допомоги хворим і пораненим, потерпілим від злих людей, стихійних сил природи та ін.;
– здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;
– готовність допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею горе, страждання, журбу і тугу.
– любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини;
– готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей;
– підкреслено шанобливе ставлення до дівчини, жінки, бабусі;
– непохитна вірність принципам народної моралі, духовності;
– відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави;
– прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, шкіл, пам’яток історії та культури;
– здатність цілеспрямовано і систематично розвивати фізичні і духовні сили, волю, можливість свого організму;
– уміння скрізь і всюди поступати благородно, виявити лицарські чесноти;
– турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе
ставлення до рідної природи, землі, примножувати її багатства.
(З козацької педагогіки).
Прощаючись: До побачення! Будьте здорові! На добраніч!
Першим вітається молодший зі старшим, мужчина з жінкою. При цьому схиляють голову, знімають головний убір. А в решті, випадках першим вітається той, хто вихованіший і гість. Вітання з ровесниками, крім зазначених вище: “Здоров!”, “Привіт”, “Як ся маєш?”, “Бувай здоров!”. Подають руку старший молодшому, жінка мужчині, а не навпаки.
Якщо знайомишся з кимось сам, скажи: “Дозвольте познайомитись: Олег”. Якщо хтось представився тобі, ти повинен відповісти: “Дуже приємно” і назвати себе. Можна знайомитися й через посередника: “Дозвольте познайомити вас з моїм приятелем Іваном, Іван – Олег”.
(За В.Сухомлинським)
2. У світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, – патріотизм, справжня любов до жінки і старість.
3. Не можна заходити в суперечку зі старшими.
4. Від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.
5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.
6. Не можна робити те, що осуджують старші.
7. Не можна залишати старшу рідну тобі людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе.
8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради старших, не попрощавшись з ними.
9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.
10. Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше, жінка.
(За В.Сухомлинським)
1. Негідно добувати своє благополуччя, радощі, втіхи, спокій за рахунок горя, хвилювань, невлаштованості інших.
3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.
4. Негідно бути боязливим, розслабленим, хникати.
5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу.
6. Негідно мовчати, коли твоє слово – це чесність, благородство і мужність, а мовчання – легкодухість і підлість.
7. Негідно справжньої людини, не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, сліпо підкорятись комусь, але й не мати власної думки, втратити своє обличчя.
8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки. Негідна надмірна жалісність до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини.
9. Негідно бути спокійним і байдужим, коли поруч з тобою важко іншій людині.
10.Негідні пияцтво і ненажерливість.