Майбутнє кожної держави – це її молодь. Тож можна без перебільшення стверджувати, що здорова молодь – запорука майбутнього успіху України, її благополуччя і процвітання, розвитку, становлення і утвердження у світі. Упевнені в собі, цілеспрямовані, рішучі, непохитні у своїх намірах молоді люди мають скласти основу української держави, її цвіт. Вони, необтяжені сумнівами і пороками, зможуть приймати креативні рішення, діяти ефективно і досягати бажаного результату. Тож саме про здоров’я, життя без шкідливий звичок і говорили сьогодні учні 11 класу під час проведення виховного заходу «Ми за здоровий спосіб життя» (класний керівник В.І. Зозуля).
Категорії архівів: Охорона здоров’я
Проект “Червона стрічечка”
Червона стрічка майорить,
це – символ з СНІДом боротьби,
Колір біди в собі таїть,
Попереджа: життя – це мить!
Уже вкотре триває у нашому навчальному закладі й акція «Червона стрічечка». Із кожним роком усе більше педагогів та дітей НВК 1 грудня носять червоні стрічки як символ боротьби зі СНІДом.
Перший урок цього дня розпочався для всіх учнів та педагогів радіопередачею «Людина свій шлях обирає сама», яку підготували і провели президент учнівського парламенту Романенко Ірина та організатор центру охорони здоров’я Ільченко Ярослав. Усі діти мали змогу більше почерпнути інформації про ВІЛ/СНІД із власноруч виготовлених буклетів, плакатів тощо.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом
З часів гріхопадіння в історії людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само здавалося б нескінченну низку віроломних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство і спробувати виділити якісь ще події, які запопадливо підкошували наші з вами життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття – синдром набутого імунного дефіциту, скорочено – СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини. Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту все змушує нас відчувати глибоку тривогу. З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу. За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році – через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.


















