Погодьтесь, іноді перед спілкуванням із новою людиною відчувається певний дискомфорт, адже треба добрати тему для спілкування, манеру поведінки тощо. А налагодження стосунків із підлітком ускладнюється ще й тим, що він не лише має інші вподобання як представник іншого покоління, а й перебуває у тому віці формування особистості, який заведено називати кризовим. Тож ось кілька простих порад допоможуть знайти спільну мову з цими некерованими особистостями.
- Підлітка треба слухати, як, до речі, і будь-яку іншу людину. Проте часто ми багато говоримо про себе: чого ми очікуємо від опонента, як сприймаємо його, які емоції відчуваємо тощо. Якщо цікавитися думками підлітка, його захопленнями, спробувати зрозуміти хід його думок, то він сам прагнутиме розповісти вам щось про себе, бо вбачатиме у вас соратника.
- Потрібно бути щирим у спілкуванні з підлітком. Варто правдиво відповідати на запитання, а якщо, на вашу думку, дещо пояснювати ще не час, то слід обґрунтовано пояснити, чому. Адже підлітки вважають себе дорослими і вимагають відповідного ставлення.
- Треба прагнути стати для підлітка авторитетом. Доводячи свою правоту, будьте більш розсудливим і менш емоційним. Наводьте приклади зі свого досвіду, розповідайте про свою роботу, захоплення, плани. Так ваша відвертість додасть вам авторитету, а підліток краще вас пізнає, намагатиметься розуміти і чути.
- Важливо знаходити спільні заняття. Причому щоразу варто додавати якоїсь новизни, адже дитина в цьому віці інтенсивно розвивається не лише фізично, а й інтелектуально: її допитливий мозок прагне нових знань і відчуттів. І краще буде, якщо ця еволюція відбуватиметься під вашим впливом, ніж у “вуличній романтиці”.
- Не варто робити різкі зауваження щодо зовнішності підлітка. Можна висловити свою думку, проте зазначити, що це суб’єктивно. Іноді дорослі й насправді мало знаються на підлітковій “моді”, а різні крайнощі з віком минають.