Новини бібліотеки

<— Віртуальна бібліотека НВК

2018 р.

Вересень 2018 р.

Перше знайомство з бібліотекою. 

IMG_20180903_114607
 
До бібліотеки завітали учні 1-А класу.
IMG_20180903_120208
Урок читання у читальній залі  для учнів 1-Б.
IMG_20180904_110936

Березень 2018 р.

Тиждень дитячого читання

2017 р.

Жовтень 2017 р.

2017 (1)«Сміх – це не просто гарний настрій і розминка всіх м’язів обличчя, але і терапевтичний вплив на всі системи організму»,- зазначають  вчені і лікарі-психотерапевти.
  Сміятися над собою, друзями, вадами власної або чиєїсь поведінки можна і без курсів сміхотерапії. При цьому організм отримає величезну користь від сміху, але не виникне ніяких неприємних симптомів.
  Сьогодні  у бібліотеці Миронівського НВК День усмішки. Тож усі, хто прийшов до бібліотеки, від душі сміялися, веселилися і заряджалися позитивом, слухаючи дотепні вірші, байки та гуморески українських письменників-сатириків.

2017 (2) 2017 (3) 2017 (4) 2017 (5) 2017 (6) 2017 (7) 2017 (8) 2017 (9)

Березень 2017 р.

«Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе», – під таким девізом проходив цьогоріч Тиждень дитячого читання у Миронівському НВК.
Увагу старшокласників та учнів середньої школи привернули інформаційно-ілюстративні виставки «Є поети для епох», «Пам’ять століть, відтворена у музиці», присвячені 87- річчю від дня народження поетеси Л.В. Костенко та  175-річчю від дня народження композитора Миколи Віталійовича Лисенка.  Супроводжувані коментарем бібліотекаря та аудіозаписами, вони дали змогу читачам не лише познайомитись з основними віхами життя і творчості митців, а й відчути неперевершену красу поетичного слова та музичного твору. Виявити кращих знавців літературних творів допомогла конкурсна гра «Впізнай автора та літературного героя за прикметами», проведена з учнями 4-х класів.
Під час бібліотечних та віртуальних екскурсій школярі молодшої школи ознайомились із творчістю сучасних дитячих письменників України, мали чудову нагоду читати і коментувати їх твори.

Лютий 2017 р.

thyt10 лютого  – 110 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907–1983), українського селекціонера

А ЖИТА – ЯК ЛІТА ЙОГО, А ЛІТА – ЯК ЖИТА…

             Скільки поля засіяно з рукава патріаршого,
             Скільки золота в колосі – не питай, не лічи!
             На хлібах його виросли космонавти і маршали,
             Геніальні мислителі, ковалі й орачі!
                                                                Б. Олійник

   Ці слова присвячені відомому не тільки на Україні, а й далеко за її межами, селекціонерові, двічі Герою Соціалістичної Праці, академіку Академії наук СРСР та Всесоюзної академії сільськогосподар­ських наук ім. В. І. Леніна (ВАСГНІЛ), лауреатові Ленінської та Державної премій, професору, доктору сільськогосподарських наук Василю Миколайовичу Ремеслу. У 70–80-ті рр. минулого століття, у часи розквіту його таланту,  важко було знайти людину, яка б не знала Василя Миколайовича в обличчя, адже плакати з його портретом були майже в усіх хлібних магазинах країни. Виведені ним сорти озимої пшениці Миронівська-808, Миронівська ювілейна, Іллічівка та інші висівались на територіях радянських республік, та забезпечували високу врожайність. Василь Миколайович Ремесло народився 10 лютого 1907 р. в селі Теплово Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області). На його долю випало чимало випробувань: революції, війни, голодомори, репресії тощо. Але від діда-прадіда навчився Василь шанувати хліборобську працю. З раннього дитинства запам’ятав він кремезну постать діда Калістрата у білих штанях, з полотняною торбиною сівача, коли його руки розкидали по ниві пшеничне зерно. Після отримання початкової освіти в семирічній трудовій школі він вступив до Лубенської сільсько­господарської профшколи і як найкращий учень, після її закінчення, був направлений на навчання до Маслівського інституту селекції та насінництва ім. К. Тімірязєва – у «Маслівську академію», як його тоді називали. Це був унікальний навчальний заклад. Він відіграв виняткову роль у житті В. Ремесла, надавши йому найкращу на той час освіту за фахом. Після закінчення Маслівського інституту (1928 р.) його спря­мовують до Укррадгоспоб’єднання (м. Харків), пізніше – у радгосп «Відродження» Мелітопольського округу Запорізької області, а у лютому 1929 р. – до Кременчуцького окружного союзу насіннєвої кооперації. Уникаючи тих катастрофічних подій, що спіткали його Батьківщину в драматичні 30-ті роки, коли на селі відбувалася суцільна колективізація, Василь Миколайович був змушений у 1930 р. виїхати з України. Наступні понад десять років життя В. Ремесла тісно пов’язані з Росією. У цей час він мав змогу зустрічатися з кори­феями сільськогосподарської науки – М. Вавиловим, В. Шехурдіним, А. Сапєгіним, В. Юр’євим та іншими, які  великою мірою вплинули на формування молодого вченого. Спочатку він поїхав до міста Дербент і влаштувався науковим співробітником на Дагестанській дослідно- селекційній станції ім. Ахундова, пізніше (1931–1933 рр.) – до Москви, де займався впровадженням у виробництво нових культур. На початку 1933 р. Ремесла спрямовують до Ново-Уренської селекційної станції, яка підпорядковувалася Всесоюзній державній сортовипробувальній мережі Всесоюзного інституту рослинництва (директором якого на той час був М. Вавилов). Працюючи тут на посаді завідувача сортодільниці Всесоюзного інститут рослинництва й одночасно, за сумісництвом, – науковим співробітником із селекції кормової моркви, Василь Миколайович зарекомендував себе як висококваліфікований науковий працівник, який володіє новітніми досягненнями в галузі сільськогосподарських наук. Самостійну селекційну роботу вченому пощастило продовжити на посаді заступника директора Північно- Донецької держселекстанції, куди його перевели восени 1938 р. Із початком війни В. Ремесла, як умілого організатора та вольового керівника, призначають директором Північно-Донецької станції. У березні 1942 р. його призивають до лав Червоної армії, але після демобілізації він повертається на попереднє місце роботи. Проте давнє бажання поїхати у рідні місця, в Україну, при­водить його у березні 1948 р. до Миронівської селекційно-дослідної станції ім. Старченка, яка була однією з перших селекційних установ в Україні й вирізнялася високою результативністю на всіх напрямах своєї наукової роботи. Саме тут, ще до його приїзду, був виведений знаменитий сорт озимої пшениці «Українка», визнаний світовим стандартом якості хліба. Починаючи працювати на Миронівській станції, Василь Миколайович поставив перед собою завдання надзвичайної складності – створити сорт який перевершить «Українку». Вчений активно долучається до селекційної роботи. Виконуючи завдання, що стояли перед станцією, він починає займатися селекцією ярої та озимої пшениці. Селекційну роботу В. Ремесло вів по-новаторському, творчо. Він часто повторював, що успіхи в селекції, насінництві, агротехніці та інших галузях сільськогосподарської науки залежать не тільки від новизни й оригінальності методів, а й від кропіткої щоденної праці. Уранці, вдень і ввечері Василя Миколайовича можна було бачити в полі. Ніщо не залишалося поза увагою вченого, не вивчалося за всіма показниками. За своє довге життя В. Ремесло вивів близько сорока сортів різних зернових культур, але всесвітню славу йому принесла Миронівська-808. Праці цього видатного вченого про створення високоінтенсивних сортів озимої пшениці, розроблення теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу належать до надбань світової селекційної науки. Пізніше, коли Василь Миколайович став директором створеного під його керівництвом на базі Миронівської станції Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці – визнаного центру вітчизняної та світової науки із селекції пшениці, в його кабінеті на стіні висіла карта вирощування миронівських сортів озимої пшениці. На ній було чітко видно, як від Миронівки відходять безліч променів в усі сторони світу – на північ, південь, захід і схід. Минає час, змінюються економічні й соціальні умови життя, клімат, а виведений академіком В. Ремеслом майже півстоліття тому сорт озимої пшениці Миронівська-808 знову повертається на ниви України. У народі Василя Ремесла називали «хлібодар», тож давайте пам’ятати людей, які вирощували хліб. І не тільки для свого покоління, а й для нащадків.            

*****************************

У НВК відбулась  урочиста церемонія «Посвяти в читачі» першокласників.
Свято організували і провели: бібліотекар закладу С.М.Глоба, класоводи  М.І. Міщенко (1-А клас) та Л.П. Тарасенко (1-Б клас). Допомогу у підготовці до свята надали класні колективи  3-Б та 6-Б класів.
Висловлюємо щиру подяку усім, хто брав активну участь в організації і проведенні свята.

Сценарій свята

2017 (25)2017 (1) 2017 (2) 2017 (5) 2017 (8)  2017 (23) 2017 (13) 2017 (19)

Січень 2017 р.

«Поет незабутніх дитячих вражень» – саме під таким гаслом у бібліотеці НВК пройшло свято, приурочене 75-річниці від дня народження Анатолія Леонтійовича Качана. Учні заочно знайомилися з особистістю, мабуть, єдиного у сучасній дитячій літературі поета-мариніста, здійснили віртуальну мандрівку поетичною стежиною ювіляра. Усім припали до душі ліричні вірші, навіяні враженнями дитинства. Цікавими і повчальними для юних читачів стали мудрі, веселі й дотепні вірші-безконечники, загадки, забавлянки та інші мовні дива автора.

1 2

Школярі 2-А класу підготували до свята чудові малюнки.

6 7 5 4 3

Альтернативою буденному механічному сприйняттю світу прозвучали ліричні твори, продекламовані учнями 3-Б класу.   

10 12 9 11 13 8


2016 р.

Вересень 2016 р.

Будні шкільної бібліотеки

Бібліотекарі С.М. Глоба та Г.М. Чистова здійснюють передачу підручників із Миронівського НВК до Центральненської ЗОШ  І-ІІІ ст.

  2 1

Підручники для шестикласників прийнято від бібліотекаря Зеленьківської ЗОШ І-ІІІ ст.- О.І. Шевченко.  

3 4


Визначні події

24 вересня – День слов ̓янської писемності і культури                                                               

knigДень слов’янської писемності і культури встановлено в Україні Указом Президента України від 24 вересня 2004 року № 1096/2004 «На підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов’янських первоучителів у здобутку національної культури»

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у східних слов’ян дуже складна й досі не розв’язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов’янська писемність, слов’янська абетка й чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки?

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим і нині.

Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник, учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший — коли слов’яни ще були язичниками, отож читали за допомогою рисок та зарубок. Другий етап — після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. Але було це письмо «без обустроєнія», тобто не пристосоване до слов’янської мови.

Так було до тих пір, поки великі просвітителі слов’ян Кирило і Мефодій створили алфавіт.

снує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (названа так учнями Кирила на честь свого вчителя) і глаголиця. У науці тривалий час вважалося, що будь-яке письмо у своїй основі являє собою культурне наслідування. Спираючись на це, учені ХІХ–ХХ століття намагалися у такий спосіб вивести глаголицю з якогось ще більш давнього письма: давньоєврейського, готського, рунічного, грузинського… Але всі ці трактування були непереконливими. Обриси літер глаголиці такі своєрідні, що схожості між нею та іншими алфавітами немає. Нарешті вчені змушені були визнати, що глаголиця не схожа на жодне інше письмо й скоріш за все цілком винайдена солунськими братами Кирилом і Мефодієм, як про це свідчить і древній слов’янський список руської редакції «Похвала святим Кирилу та Мефодію».

Рукописи Х та ХІ століть написані двома різними абетками. Одні написані кирилицею, інші  ̶  глаголицею. Але яка з них давніша ? 

Цілий ряд фактів свідчить про те, що більш давньою абеткою слід вважати глаголицю. Найдавніші пам’ятки (у т.ч. «Київські листки») написані саме глаголицею, до того ж написані більш архаїчною мовою, близькою за фонетичним складом до мови південних слов’ян. На те, що глаголиця більш давня, вказують також палімпсести (рукописи на папірусі, пергаменті, з яких стерто первинний текст, щоб звільнити місце для нових записів). На всіх палімпсестах, що збереглися до наших днів, текст написано кирилицею. Немає жодного палімпсеста, написаного навпаки.

Найдавніші книги, написані глаголицею, дійшли до нас з ХІ століття. Найстаріша книга на Русі, написана кирилицею, — «Остромирове Євангеліє» — 1057 року. Це Євангеліє зберігається в Санкт-Петербурзі, в бібліотеці Російської Академії наук.

Після смерті Кирила й Мефодія користуватися слов’янською писемною мовою в Моравії було заборонено, а їхніх учнів вигнано до Болгарії.

Болгарія прийняла християнство у 865 році, наприкінці ІХ у Х століттях стала центром слов’янської писемності. Саме з Болгарії було запрошено в кінці Х століття до Київської Русі перших служителів церкви й завезено церковні книги, написані мовою, якою перекладали Кирило та Мефодій. У науковому обігу цю мову називають старослов’янською (раніше називали церковнослов’янською).

Старослов’янська мова мала багато спільного з давньоруською мовою періоду Київської Русі, тому вона була швидко пристосована до передачі на письмі давньоруських звуків. Так, під впливом старослов’янської мови у Київській Русі почала розвиватися давньоруська літературно-писемна мова на кириличній графічній основі. Старослов’янська й давньоруська писемні мови в Київській Русі співіснували, доповнюючи одна одну.

Вони виконували різні функції: старослов’янська вживалася переважно в церковній сфері, давньоруською мовою укладалися державно-юридичні закони (наприклад, «Руська Правда»), велися ділові документи й писалися художні твори («Слово о полку Ігоревім»).

В історії кириличного періоду розрізняють такі періоди: устав, напівустав, скоропис.

Уставне письмо характеризувалося чітким, каліграфічним накресленням літер, кожна з яких писалася окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд. Уставом виконані найстаріші давньоруські рукописи. Одним з найдавніших і найкрасивіших зразків уставного письма є шрифт першої, що збереглася, руської датованої рукописної книги «Остромирове Євангеліє». Цю книгу написав дяк Григорій в 1056–1057 рр. для Остромира, посадника київського князя у Великому Новгороді.

З середини ХІV століття геометричний вигляд літер поступово спрощувався, писалися вони з нахилом, допускалися скорочення слів. Такий тип слів називався напівуставом. З пам’яток, написаних напівуставом на Україні, можна назвати «Пересопницьке Євангеліє» (1556-1561).

Рукописна книга, як відомо, завжди служила наснагою для першодрукарів. Так було й з виданнями Івана Федорова. Вони відтворюють напівустав, що був поширений у рукописних пам’ятках. Шрифт книг, виготовлених Іваном Федоровим, є кращим зразком напівуставного друкарського шрифту.

Третім за часом еволюції письма є скоропис. Але елементи скоропису трапляються з ХІ ст., особливо часто — з другої половини ХІV ст., а в ХV ст. скоропис поступово поширюється і витісняє напівустав. У скорописі букви виокруглені, писалися зв’язно, окремі з них виносилися понад рядком. Розвиток українського скоропису був пов’язаний з діловодством. Зразком українського скоропису є, наприклад, універсал Богдана Хмельницького.

Сучасна українська літературна мова пов’язує свою історію з виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користуватися в писемній практиці книжною українською мовою.


30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек                                                                 

tyjbБібліотекар – древня професія, хранитель, проповідник, співбесідник серед міріад книг, газет і журналів.
Професія існує тисячі років… Вже на пер-ших етапах, коли термін «професіоналізм» ще й не розглядався, єдиною вимогою до бібліо-текаря була енциклопедична освіченість. Ма-буть, тому серед найвідоміших бібліотекарів були відомі світові вчені: Архімед, Каллімах, Птоломей, Лейбніц, Бер…

Серед  українців видатними кни­гознавцями  були  Х.Д.Алчевська, С.О. Сірополко, К.І. Ру-бинський, , М.О. Максимович, І.Я. Франко, Б.Д. Грінченко, Д.І. Дорошенко та багато інших.
Усім відвідувачам бібліотеки  знайомі «Таблиці» Хавкіної. Шифр на бібліо-течному документі – усьому голова, а Хавкіна  –  «всьому голова» у бібліоте-кознавстві. Про Любов Борисівну Хавкіну – теоретика і організатора бібліо-течної справи дана стаття.

Народилася  Л.Б. Хавкіна в Харкові 24 квітня 1871 року в сім’ї  медиків. Після закінчення жіночої гімназії в 1888-1890 роках викладала в недільній школі, заснованій Христиною Алчевською.

У 1890 р. професор В. Я. Данилевський запропонував відкрити безплатну читальню для народу, а 31 березня 1891 р. на загальних зборах ХТГ було обрано комітет для її організації, членом якого стала i Л.Б. Хавкіна. Читальню було відкрито 1 грудня 1891 року. Хавкіна згадує: «Я працювала в той час у Харкові. Безплатні бібліотеки були організовані Харківським товариством грамотності, i я брала посильну участь в їх організації…».

У тому ж 1890 році стає до роботи в Харківській публічній бібліотеці, де працює до 1918 р.

Паралельно з роботою у бібліотеці, закінчила Харківське музичне училище за фахом «Теорія музики», що дозволило їй у 1903 р. організувати і очолити в Харківській публічній бібліотеці перший в загальнонародних бібліотеках музичний відділ з абонементом і публікувати в харківських газетах музичні рецензії та огляди.

Любов Борисівна уважно стежила за станом бібліотечної справи за кордоном, творчо осмислювала досвід i робила його здобутком бібліотечної громадськості.

З 1898 до 1901 року Хавкіна вивчала бібліотекознавство в Берлінському університеті, відвідала Всесвітню виставку (1900 р.) в Парижі, де познайо-милася з методами  роботи Американської бібліотечної асоціації та ідеями її засновника  ̶  Мелвіла Дьюї, що значно вплинуло на її подальшу долю. У травні 1914 р. вона їде до США для слухання лекцій на курсах удоскона-лення в бібліотечній школі м. Олбані. Тут знайомиться з бібліотеками Калі-форнії та Гонолулу, зустрічається з представниками Американської асоціації бібліотекарів і виступає на з’їзді американських бібліотекарів з розповіддю про стан бібліотечної справи у Росії, про репресії царського уряду стосовно публічних бібліотек.

Удруге Л.Б.Хавкіна приїхала до Америки у 1926 році на Міжнародний кон-грес, який відкрився 4 жовтня 1926 року у Філадельфії.

Знання іноземних мов (вільне володіння французькою, німецькою, англій-ською, італійською, іспанською та польською мовами) давало їй можливість знайомитися з роботами про бібліотечну справу зарубіжних країн в оригіна-лі. Результатом вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду в організації роботи бібліотек стало видання Л.Б. Хавкіною універсальних посібників з бібліотечної справи. 

У бiбліотечних колах вона здобула авторитет завдяки книгам з питань бібліотекознавства, серед яких особливо виділяються «Библиотеки, их организация и техника» (1904), «Руководство для небольших библиотек» (1911), «Книга и библиотека» (1918). За першу книгу вона отримує подяку від Російського бібліографічного товариства, яке назвало Хавкіну «засновником  бібліотекознавства», золоту медаль на Міжнародній виставці у Льєжі. 

Ціла низка робіт Л. Хавкіної увійшла до золотого фонду бібліотекознавчої літератури, за її підручниками та посібниками навчалося не одне покоління бібліотекарів, а «Авторські таблиці» Кеттера, адаптовані Хавкіною для російської та української мови й досі відіграють важливу роль в організації фондів вітчизняних бібліотек.

Переїхавши з Харкова до Москви, Хавкіна Л.Б. не припиняє свої ділові i творчі контакти з рідним містом i бібліотекою.  Померла Л.Б. Хавкіна у 1949 році у Москві.  Україна може по праву пишатися видатним бібліотекознавцем, громадським діячем, автором цінних наукових праць з бібліотечної справи Любов’ю Борисівною Хавкіною. 


Жовтень 2016 р.

У рамках проведення місячника «Увага! Діти на дорозі!» бібліотекар  С.М. Глоба та класний керівник  А.В.Харченко  провели для учнів 5- Б класу виховний захід «Кращий знавець Правил дорожнього руху».  Під час гри п’ятикласники мали змогу ознайомитися   з місцями безпечного переходу проїжджої частини дороги та дорожніми знаками, а також закріпили  знання  про дорожній рух і правила безпечної поведінки на вулицях міста.

2 1 3 4

 


План проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

п/пЗаходиТермін виконанняВиконавець
1Відкриття Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек. День відкритих дверей для батьків, учнів, учителів, громадськості міста. Рекомендаційна реклама скарбів фонду бібліотеки.03.10.2016Зав.бібліотекою, заступник директора з виховної роботи
2Тиждень популяризації української книги та читання  «У царстві дитячої книжки» (відвідування шкільної бібліотеки, знайомство з книжковими фондами)04-10.10. 2016Зав.бібліотекою, класоводи 1-4 класів
3Тематична виставка літератури «Її велич українська книга»05.10.2016Зав. бібліотекою
4Інформаційний коктейль (події та літературні ювілеї жовтня)06.10.2016Зав.бібліотекою,            актив
5Презентація книжкових новинок бібліотеки «Сам на сам з новою книгою»07.10.2016Зав.бібліотекою
6Години цікавих повідомлень  «Подорож в історію книги», «В світі довідкової літератури»10.10.2016Зав.бібліотекою,  кл. Т.О. Близнюк,     Т.Г. Приймаченко
7Інтегрований урок «Великий українець» (до 150-річчя від дня народження М.С.Грушевського).                   11.10.2016Зав.бібліотекою, учитель історії А.О.Заїменко
8Літературно – музична композиція за участю поетеси Г.В. Щербак «З Україною в серці» (до Дня українського козацтва та Дня захисника України)12.10.2016Зав.бібліотекою, класний керівник А.В.Харченко
9Інформ-хвилинки для наймолодших  «Знавець дитячих душ» (до 80-річчя від дня народження Кристин Нестлінгер)13.10.2016Зав.бібліотекою, актив                                     
10Книжкова виставка «Дивосвіт українського поета» (до 80-річчя від дня народження    І.Ф. Драча)17.10.2016Зав.бібліотекою
11Літературна мандрівка сторінками улюблених книг «Місце, де я хотів би побувати»18.10.2016Зав.бібліотекою,                    класний керівник                Ю.О. Отрощенко
12Бліцопитування «Твоя улюблена книга»19.10.2016Зав.бібліотекою, актив       
13Година спілкування «З криниці пам̕ яті черпаємо любов до краю» ( за історико – краєзнавчим виданням В.А. Глущенка «Миронівка і Мирон Зелений»)20.10.2016Зав. бібліотекою, класний керівник    В.М. Левко
14Літературна кав’ярня «Час читати»21.10.2016Зав.бібліотекою,         кл. О.Г.Мокрієнко,                         Л.В. Чемерис
15«Від книги – до книги, від серця – до серця» (буккросінг у бібліотеці НВК)24.10.2016Зав.бібліотекою,        актив читачів
16Конкурс-вернісаж дитячих робіт «Я малюю казку»25.10.2016Зав.бібліотекою, класоводи 1-2 класів    
17День згадок улюблених книг                         Виставка-презентація «Улюблені книги наших читачів»26.10.2016Зав.бібліотекою, користувачі шкільної бібліотеки
18  Анімація для наймолодших «Світ дитинства та казки» (доВсесвітнього дня аудіовізуальної спадщини)27.10.2016Зав.бібліотекою, класоводи
19Акція «Краща книга сучасності»28.10.2016Зав.бібліотекою, актив читачів
20 Підведення підсумків. Відзначення найактивніших.31.10.2016Зав.бібліотекою, заступник директора з виховної роботи

Директор Миронівського НВК                                                 О.Л. Дубровін     

Зав. бібліотекою                                                                      С.М. Глоба


Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

Цьогоріч жовтень традиційно об̓ єднав  шкільні бібліотеки України. Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек, в рамках Міжнародного, проходив під гаслом “Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів”.       
Мета місячника – посилити роль шкільної бібліотеки у відродженні читання як духовної потреби дитини, популяризації книги, розвитку творчого потенціалу учнів, виховання бережливого ставлення до книг.

 Місячник розпочався тижнем популяризації української книги та читання. Усі, хто  любить читати і цінує книгу як духовну святиню та джерело мудрості й розуму, мали нагоду краще познайомитися з книжковими фондами та новинками бібліотеки, ставши учасниками ряду заходів, запланованих адміністрацією та бібліотекарем закладу.

Матеріали і видання, представлені на тематичній виставці «Її величність – книга», допомогли читачам більше дізнатися про історію виникнення та розвиток традиційних джерел інформації, познайомили з авторами і творами давньої та сучасної літератури.

1 2

Під час презентації книжкових новинок «Сам на сам з новою книгою» читачі молодшого шкільного віку дізналися про нових авторів та познайомилися зі змістом їх книг, підготу-вали малюнки та розповіді про героїв, які найбільше сподобались і запам̕ яталися. 

4 35


Цікавим і приємним було знайомство п’ятикласників з особистістю і творчістю поетеси-землячки Галини Василівни Щербак. Вірші, присвячені героям та воїнам-захисникам мунулого й сьогодення, викликали не лише захоплення, а й отримали схвальні відгуки слухачів.

7 6 8


Як знайти час та можливості для здійснення своєї мрії? Питання складне. А ось для восьмикласників Миронівського НВК це не проблема. Віртуальна екскурсія  пам’ятками архітектури та природними заповідниками, у яких вони хотіли б побувати, допомогла здійснити їхню мрію. Школярі заочно відвідали Кам’янець-Подільський та Хотинський замки, Національний дендрологічний парк «Софіївка», побачили Долину нарцисів, озеро Синевир, Карпатські гори та краєвиди Богуславщини. Завершилась мандрівка екскурсією до Музею книги та оглядом і презентацією нових краєзнавчих видань, підготованих бібліотекарем НВК – С.М. Глобою.


У драматичній історії нашого народу є величні постаті, яких ніколи не огорне забуття, які завжди  будуть із Україною, попри лихоліття і незгоди, байдужість і духовне зубожіння.
До таких постатей насамперед слід віднести Михайла Сергійовича Грушевського – видатного історика і вченого світового рівня.
З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження М.С.Грушевського бібліотекар закладу С.М.Глоба та учитель історії А.О.Заїменко підготували і провели інтегрований урок «Великий українець»Десятикласники ознайомилися з виставкою літератури про життя та діяльність М.С.Грушевського, з окремими виданнями 50-и томного зібрання праць видатного історика й державного діяча. Також переглянули відеофільми «Обличчя української історії – М.С.   Грушевський» та «Невідома Україна. М.С.Грушевський».

9 10

Усі  заходи, проведені в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек , були цікавими і змістовними, сприяли зростанню престижності книги і читання, залученню нових читачів до бібліотеки.


Листопад 2016 р.

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

25 листопада в читальному залі бібліотеки для учнів 5-Б класу проведено інформаційну годину  «Чорна сповідь моєї Вітчизни», присвячену Дню пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Хвилиною скорботи вшанували учні світлу пам̕ять  мільйонів загублених життів українців.    Нехай ця хвилина для громадян нашої держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане поминальним актом покаяння і перестороги. Хай у місті й селі, в кожній оселі й родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю   невинних жертв і запалить свічку перед образом Божим.

img_20161125_122853 img_20161125_123455 img_20161125_122636


Під час канікул учні 6-А класу завітали до бібліотеки на урок «Лабіринти бібліотечного фонду»

676 45


Грудень 2016 р.

 У НВК триває огляд-конкурс «Збережи книгу!»

 Рейди-перевірки підручників у 7-Б класі проводить бібліотекар С.М. Глоба

3 4

Найкраще дбають про свої підручники учні 4-А класу

2016-5 2016-6 2016-7 2016-8 2016-9 2016-10 2016-11