16 листопада світ відзначає Міжнародний день толерантності. У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння». Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Саме 16 листопада за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.  У нашому освітньому закладі  сьогодні також відбулися різноманітні заходи. Так,  учні 1-Б класу разом із учителькою Тетяною Григорівною Приймаченко  здійснили подорож країною Толерантності ( тема – “Сонце всім однаково сяє”).

Працівники психологічної служби розмістили у фоє ліцею тематичну виставку до Міжнародного дня доброти. Усі охочі змогли ознайомитися з цікавою інформацією.

11 листопада у 9 – А класі (класний керівник А.Я.Левіт) відбулася година спілкування за темою “Кохання? То ще питання!” Здобувачі освіти обговорювали мрії молодих людей про майбутнє кохання та сімейне життя. Завдяки цікавій фломайстерній анімаціі вдалося звернути увагу на різницю між такими поняттями, як “симпатія”, “закоханість” та “справжнє кохання”. Також учні поміркували над тим, якими якостями повинен володіти майбутній обранець.

Днями в учнівському колективі 7-А класу відбувся виховний захід «Учимося спілкуватися». Класний керівник І.В.Василенко дала можливість здобувачам освіти перевірити власний рівень уміння слухати, прагнула  навчити дітей взаєморозумінню. Усі разом  розвивали навички слухання, знайомилися  з різними видами спілкування.

14 жовтня православні християни відзначають свято  Покрови Пресвятої Богородиці. Встановлене воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку-покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за  спасіння й порятунок від біди. Ця  довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми та чужими землями. Козаки  вірили в силу Покрови і  щиро та урочисто відзначали це свято. Упродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова. Тож свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва. Напередодні свята здобувачі освіти 2-Б класу разом із класним керівником Ларисою Петрівною Тарасенко  здійснили віртуальний екскурс у  славне минуле козацтва в ході виховного заходу «Козацькому роду нема переводу!» Діти розширили свої знання про традиції та звичаї козаків,  продемонстрували  кмітливість, дотепність, силу та витримку в турнірах та розвагах.

Що  таке добро, доброзичливість, щедрість, терпіння, готовність допомогти? Саме на такі запитання спробували відповісти учні 5-А класу під час проведення виховної години на тему: «Жити за законами людської доброти», яку провели класний керівник Лобас Н.М. та соціальний педагог Харченко А.В. Під час заходу школярі слухали цікаві історії, створювали колаж «Сонечко доброти», складали розсипані прислів’я, записували, які добрі справи можна зробити вдома, біля свого будинку чи в лісі. У кінці заняття учні дійшли висновку, що добрі вчинки – це копітка справа. І тут гарними фразами не обійдешся. Потрібно діяти – в будь-який момент прийти на допомогу, вміти поступитися своїм заради чужого. Добро – завжди  дієве, воно не буває пасивним, а пасивне добро – це вже не добро.

З метою профілактики булінгу серед здобувачів освіти, в 1-А класі (учитель Т.О.Близнюк) проведено заняття «Читання з передбаченням» за казкою Ірен Роздобудько «Дикі образи Дикобраза». Захід був спрямований на інформування учасників освітнього процесу про поняття «булінг», ознайомлення з поняттям «образа». Діти вчилися поважати думки іншої  людини, співчувати.

“Ми відповідальні за тих, кого приручили.” Під таким гаслом 4 жовтня пройшла виховна година у здобувачів освіти 2 класів групи продовженого дня (вчителька Майстренко Н.Г.) присвячена Всесвітньому дню захисту тварин. Весело, охоче, у дружній атмосфері ділилися діти розповідями про своїх маленьких друзів, приймали участь у конкурсах, малювали портрети своїх домашніх улюбленців. І наостанок, презентували відео.

Таку назву мала виховна справа, яка відбулася у класному колективі 5-Б класі наприкінці навчального року. Обрана вона не випадково. Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книжки відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє. Здобувачі освіти ділилися спогадами від прочитаних улюблених творів, були вражені історією виникнення книжки. Діти із задоволенням переглянули відеопрезентацію, взяли найактивнішу участь у вікторині «Твій друг – книга», нагадали Правила користування книгою. Пам’ятаймо і ми завжди слова Дмитра Павличка «Життя без книг – це хата без вікна».

Традиційне  свято «Прощавай, Букварику!» відбулося у першокласників Миронівського академічного ліцею №2.На дітей чекали цікаві ігри та розваги, а також інтелектуальна подорож Країною Знань. Дійство підготували та провели класні керівники 1-А та 1- Б класів Міщенко М.І. та Тарасенко Л.П.

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника. З цієї нагоди вчителі української мови та літератури  Миронівського академічного ліцеї №2 разом зі своїми вихованцями підготували  різноманітні заходи, а саме: літературний журнал «Я свою душу пустив у душу народу», відеопрочитання  творів «Майстер новели», виставку у фоє ліцею «Велич слова славетного українця», перегляд фільму Леоніда Осики “Камінний хрест”, презентації «Я створив собі світ…»,  сучасних відеофільмів,   флешмоб із читання уривків творів В. Стефаника «Літописець долі народної», круглий стіл «Славетний новеліст» тощо. У день пошанування українського новеліста кожен педагог-філолог ліцею №2  повідав здобувачам освіти те, що В. Стефаник ніколи не цурався тяжкої хліборобської праці, любив її. А ще любив тих, хто перевертав скибу до сонця, сіяв зерно, вирощував хліб. Мав тверді, мозолисті руки і м’яке, добре до людей, вразливе до людського горя  серце. Село було для нього цілим світом. Жив його болями, турботами, сподіваннями.  Писав кров’ю серця. Те, що створив, увійшло в духовну скарбницю українського народу, слов’янського світу загалом.

26 квітня 2021 року виповнилося 35 років з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів громадян, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей. Чорнобиль… І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Тож учні 3-Б класу разом із класним керівником Л.В.Чемерис  долучилися до перегляду відеофільмів про Чорнобильську трагедію. А Іван Діденко прочитав вірш Ліни Костенко «Аварія на ЧАЕС».

26 квітня 1986 року. 35 років минуло з того трагічного дня. Аварія на ЧАЕС – це трагедія, яка зачепила інтереси сотень тисяч людей, заставила задуматись кожного з нас… 22 квітня для учнів 10-Б класу (класний керівник Кузьменко Н.М.) було проведено виховний захід “Чорнобиль – чорний біль України”,   у ході якого здобувачі освіти  переглянули презентацію та обговорили причини й наслідки катастрофи.

Сумний ювілей – 35 років Чорнобильської катастрофи – повертає наші думки в минуле. Біль Чорнобиля й досі відлунює в наших серцях. Вибух на 4 енергоблоці став серйозним випробовуванням на стійкість, витривалість, силу духу. Учні 4-Б класу ( класний керівник Т.Г.Приймаченко) в онлайн-форматі здійснили перегляд відеосюжетів на тематику 35-роковин Чорнобильської катастрофи. А ще  організували виставку малюнків “Чорний біль української землі”.

Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою точкою відліку в історії атомної енергетики, вона показала, наскільки небезпечна сила атома, що вийшла з-під контролю, і як важко справитися з нею. Ця трагедія, яка зачепила інтереси сотень тисяч людей, заставила задуматися черговий раз учнів ліцею  під час години спілкування «Чорнобиль… Весни обірване суцвіття», яку організувала  в онлайн-режимі Левко Валентина Миколаївна, класний керівник 11-Б класу.

До відзначення 35-роковин із дня  початку аварії на Чорнобильській АЕС учні 8-А класу (класний керівник Алла Яківна Левіт) в  режимі онлайн переглянули  фільм «16 фактів про Чорнобиль»   та записали власне  відео  –  прочитали  вірш про людей, які вимушено покинули свої оселі в далекому 1986 році. Їх  стали називати просто –  переселенці.

Чорнобиль… Це слово стало символом горя і страждання, покинутих домівок.
Минуло 35 років від того дня, коли Україну спіткала страшна техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку ЧАЕС, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
   23 квітня для учнів 1-А класу (класний керівник Міщенко М.І.) було проведено урок пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу». Школярі переглянули презентацію та відеофільм «Казка про Чорнобиль», де кожен зміг більше дізнатися про страшну Чорнобильську катастрофу. У вільний час діти зобразили своє бачення та розуміння подій трагедії Чорнобиля у своїх малюнках.  

Інформаційні матеріали до вшанування дня аварії на ЧАЕС

До 35-роковин із Дня вшанування  пам’яті тих, хто пережив страхіття квітневих подій 1986 року, той розпач, біль, який полонив не лише містечко Прип’ять, а й усю Україну,  Марія Яновська  написала  вірші “Чорнобильська трагедія”. А учениця 6-Б класу  Маргарита Жученко  виявила бажання продекламувати  поезію авторки, а ще поетичні образи з вірша  дівчина зобразила у своєму малюнку.